-
1 north-westerly
1. adj1) північно-західний; розташований на північний захід2) що дме з північного заходу (про вітер)3) мор. норд-вестовий2. adv1) у північно-західному напрямі2) з північного заходу; з норд-весту (про вітер)* * *I aпівнічно-західний; розташований на північному заході; який дме з північного заходу ( про вітер); мop. норд-вестовийII advу північно-західному напрямку, на північний захід; з північного заходу, з норд-весту ( про вітер) -
2 north-west
1. n1) північний захід2) мор. норд-вест3) (the N.-W.) північно-західна частина країни; північний захід Канади; північний захід США2. adj1) північно-західний2) мор. норд-вестовий3. adv1) на північний захід; у північно-західному напрямі2) на північному заході3) з північного заходу (про вітер)* * *I n1) північний захід; мop. норд-вест2) ( the North-West) північно-західна частина країни, північний захід Канади; північний захід США (штати Вашингтон, Орегон, Айдахо)II aпівнічно-західний; мop. норд-вестовийIII adv1) на північний захід; у північно-західному напрямку; на північному заході2) з північного заходу ( про вітер) -
3 north-wester
n1) сильний північно-західний вітер2) мор. норд-вест3) шторм, що насувається з північного заходу4) амер. прогумований плащ (тж north-wester coat)* * *n1) сильний північно-західний вітер; мop. норд-вест; шторм, який насувається з північного заходу2) aмep. клейончасте пальто, прогумований плащ ( north-wester coat) -
4 north-westerly
-
5 north-west
I n1) північний захід; мop. норд-вест2) ( the North-West) північно-західна частина країни, північний захід Канади; північний захід США (штати Вашингтон, Орегон, Айдахо)II aпівнічно-західний; мop. норд-вестовийIII adv1) на північний захід; у північно-західному напрямку; на північному заході2) з північного заходу ( про вітер) -
6 north-wester
n1) сильний північно-західний вітер; мop. норд-вест; шторм, який насувається з північного заходу2) aмep. клейончасте пальто, прогумований плащ ( north-wester coat) -
7 захід та схід
ЗАХІД та СХІД - когнітивні метафори, які визначають специфіку двох фундаментальних шляхів людського буття у світі та культур, що об'єктивуються на їх основі. Під Заходом розуміють шлях людського буття у світі, який актуалізується на основі античного та християнського світовідношення; в широкому сенсі слова З. охоплює ті регіони планети, де поширилися цінності античної та християнської культур. У строгому сенсі слова Захід - це західноєвропейська культура, головними цінностями якої є: ідея особистості, що випливає з самої сутності християнського світогляду; ідея і практика технічного оволодіння природою як певним об'єктом, що повинен підкоритися людині, та ідея історії С. хід - це шлях людського буття у світі, який об'єктивується у метакультурі, що має своїм підґрунтям взаємодію буддійського світовідношення з індуїзмом, а також з даосизмом та конфуціанством О. тже, Схід у строгому сенсі слова - це шлях буття, що протистоїть Заходу. Схід у широкому сенсі слова охоплює увесь духовний обшир Азії, а тому включає й мусульманську культуру. Фундаментальною особливістю східного шляху людського буття є "природність"; з цього приводу Гегель зазначав, що на схід абсолютний дух досягає дійсності не у собі самому, а у сфері природи. Принциповими особливостями східного шляху буття є також фаталізм (який зумовлює дивовижну статичність традицій) та парадоксально пов'язана з ним ідея самопокарання (карми) В. епоху Нового часу починається експансія Заходу на Схід, яка у XIX ст. досягає апогею. Східні культури розглядаються як "відсталі", такі, що знаходяться на щаблі розвитку, який Захід уже проминув. Цим виправдовувалося право на цивілізаторську та релігійно-місіонерську діяльність, а також ідеологія колонізації в цілому. Проте у XX ст. відбувається й протилежний процес - духовна експансія Сходу на Захід у формі релігійно-філософських систем, практик оздоровлення та бойових мистецтв. Усе це приводить до того, що наприкінці XX ст. З. та С. набувають статусу рівноцінних шляхів буття. Слов'янський регіон, що розташований між С. і З., усе ж, зважаючи на домінування в ньому християнської релігії, тяжіє до культурно-ціннісного простору Заходу.Н. Хамітов -
8 постструктуралізм
ПОСТСТРУКТУРАЛІЗМ - течія філософії науки, лінгвістики, літератури, мистецтва, культури. Ініціатори П. заперечують можливість висловити їх умонастрій за допомогою будь-якої єдиної для всіх універсальної "грандтеорії" К. ожну таку теорію вони оцінюють не інакше як претензійну пояснювальну схему, що веде до уніфікації. Своє натхнення постструктуралісти черпають не у царині розуму, а в позасвідомому. Принцип раціональності у них - це лише прояв "імперіалізму розуму". Такою ж суворою є їхня методологічна оцінка епістемологічної ролі ідей "росту", "прогресу", "розвитку" у науці, історії, культурі. П. - своєрідна реакція на тривале панування в культурі Заходу позитивістсько-структуралістських уявлень про природу людського знання. Теоретики П. іронізують над благоговінням структуралістів перед ідеалом точної науковості, їх тяжінням до чітко вивіреного і формалізованого понятійного апарату, їх пристрастю до логіки та математичних формул, універсальних пояснювальних схем і таблиць. Для П. не прийнятне прагнення структуралістів надати гуманітарним наукам статусу точних наук. Стверджуючи принципи "методологічного сумніву" і "делегітимації" універсалістських позитивів, настанов, переконань, характерних для сучасної культури Заходу, П. культивує уважне ставлення до всього локального, нестабільного, випадкового, суперечного, фрагментарного. Програмні праці П. припадають на 60-ті рр. XX ст І. ніціатори П. (Фуко, Варт, Деррида, Дельоз, Бодріяр, Ліотар, Касторіадис, Кристєва, Міллер, Блум, Пол де Мен та ін.) мають за мету: а) піддати радикальному оновленню структуралізм; б) розробити ефективну стратегію подолання структуралістського аісторизму, лінгвістичного редукціонізму, традиційних герменевтичних моделей тлумачення текстів; в) дослідити усе неструктурне у структурі; г) виявити джерела апорій і парадоксів, які виникають у процесі лінгвістично опосередкованого освоєння світу, людини, соціуму; д) активізувати пошуки нових моделей смислоутворення. Долаючи західну метафізику з її логоцентризмом (тобто одвічним прагненням мислителів Європи в усьому знайти смисл і порядок, в усьому виявити першопричину), П. намагається знайти за усіма метафізичними універсаліями, цінностями, розумовими схемами мову влади і владу мови. Цим пояснюється доволі епатажний і гротесковий характер П., який висміює стереотипи структуралістського мислення.В. Лук'янець -
9 Шпенглер, Освальд
Шпенглер, Освальд (1880, Бланкенбург, Гарц - 1936) - нім. філософ, історик, один із основоположників сучасної філософи культури, представник філософії життя. В 1908 - 1911 рр. - викладач математики та історії в гімназії Гамбурга, з 1911 р. - вільний літератор в Мюнхені. Напередодні створення Веймарської республіки Ш. був близький до фашистських кіл, але в 1933 р. відхилив пропозицію націонал-соціалістів про співробітництво. Знаходився під впливом філософії Гете і Ніцше, проте, на відміну від останнього, робить акцент на сильній державності, а не особистості. В 1935 р., протестуючи проти нацистської фальсифікації творчості Ніцше, пориває стосунки с архівом Ніцше. Вихідне поняття онтології Ш. - поняття "органічного життя" у співвіднесенні з такими поняттями, як "час", "душа", "доля", "ритм", "такт". Ґрунтуючи на них свою культурологію і історіософію, Ш. визначає культуру як найвищу цінність, що пронизує всі сфери життя певного народу, надаючи йому неповторності й унікальності. В своїй основній праці "Занепад Заходу" Ш. піддає критиці ідею поступального прогресу та однолінійності світової історії, обґрунтовуючи тезу про множинність могутніх культур, кожна з яких має власну ідею, власну форму та власне життя. Кожному культурному "організму" відведений, за Ш., певний строк, протягом якого він проходить замкнений життєвий цикл, основними етапами якого є зачаття, народження, ріст, старіння і загибель. Вмираючи, культура перероджується в цивілізацію, в надрах якої будь-яка творчість втрачає сенс, вироджуючись у "спорт", техніцизм. Другою сферою прикладення сил "цивілізованої" людини, яка втратила культуру, стає політика, що має завойовницький характер, оскільки на зміну органічному розвитку в часі приходить просторова експансія. В філософії творчість світоглядних систем стає також неможливою, редукуючись до скепсису, який обертається історичним релятивізмом. У контексті цього підходу Ш. виокремлює вісім культур (єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, магія, греко-римська, або "аполлонівська", та західноєвропейська, або "фастівська"). Тотальне зведення всієї духовної діяльності до тих чи тих проявів колективної "душі" культури приводить Ш. до висновку про притаманність кожній культурі не тільки самобутнього мистецтва, а і самобутніх точних наук - математики, фізики. Сучасну епоху Ш. витлумачуєяк трагічний час загибелі західноєвропейської культури та очікування нової, ще не народженої, яку пов'язує з Росією та Балканами. Філософія Ш. знайшла відгук у творчості Тойнбі, Ортега-і-Гассета, Гайдеггера, Лосева, стимулюючи розвиток оригінальних, відмінних від пшенглеровської, концепцій культури.[br]Осн. тв.: "Метафізична засаднича ідея філософії Геракліта" (1904); "Занепад Заходу: Загальні риси морфології світової історії". У 2 т. (1920 - 1922); "Людина і техніка: До філософії життя" (1931); "Час рішень" (1933). -
10 tab
(розм., скор. від Cantabrigian)1. n1) студент Кембриджського університету2) випускник Кембриджського університету2. adjкембриджський; що стосується Кембриджського університету* * *I [tʒb] n1) вішалка, петелька; вушкоa fur cap with tabs over the ears — хутряна шапка з вухами; pl навушники (шапки, шолома, каски; ear tabs.)
3) невелика завіса, що опускається, ( у театрі)in front of the tabs — на авансцені, на просценіумі, перед завісою
4) нашивка, наклейка; наконечник ( шнурка для черевиків); напальчник ( спортсмена-стрілка з цибулі)6) облікto keep tabs on one's children — доглядати за дітьми; звичн. aмep. рахунок ( у ресторані)
to pick up the tab — брати на себе оплату рахунка ( у ресторані); платити за частування [див.;]; витрати; плата за послуги
to pick up the tab — брати на себе видатки ( з проведення заходу) [див.;]
the company picked up the tab for the annual picnic — компанія узяла на себе видатки по проведенню щорічного заміського банкета
7) борг (у барі, магазині); to live on the tab бути постійно в боргах; cл. вексель8) aв. триммер ( trimming tab)II [tʒb] v1) нашивати, прилаштовувати2) виділяти, призначатиIII [tʒb] nтабулятор (друкарських машинок; tab key); tab card перфокарта табулятораIV [tʒb] скор. від tabloid 2 V [tʒb] скор. від tablet I -
11 tab
I [tʒb] n1) вішалка, петелька; вушкоa fur cap with tabs over the ears — хутряна шапка з вухами; pl навушники (шапки, шолома, каски; ear tabs.)
3) невелика завіса, що опускається, ( у театрі)in front of the tabs — на авансцені, на просценіумі, перед завісою
4) нашивка, наклейка; наконечник ( шнурка для черевиків); напальчник ( спортсмена-стрілка з цибулі)6) облікto keep tabs on one's children — доглядати за дітьми; звичн. aмep. рахунок ( у ресторані)
to pick up the tab — брати на себе оплату рахунка ( у ресторані); платити за частування [див.;]; витрати; плата за послуги
to pick up the tab — брати на себе видатки ( з проведення заходу) [див.;]
the company picked up the tab for the annual picnic — компанія узяла на себе видатки по проведенню щорічного заміського банкета
7) борг (у барі, магазині); to live on the tab бути постійно в боргах; cл. вексель8) aв. триммер ( trimming tab)II [tʒb] v1) нашивати, прилаштовувати2) виділяти, призначатиIII [tʒb] nтабулятор (друкарських машинок; tab key); tab card перфокарта табулятораIV [tʒb] скор. від tabloid 2 V [tʒb] скор. від tablet I -
12 granted
conj за умови; беручи до уваги- granted the difficulty of the undertaking, the success was impressive якщо врахувати складність заходу, то успіх був вражаючим- granted a new approach, the prospects for the economy are hopeful новий підхід створює сприятливі перспективи економічного розвитку -
13 євразійство
ЄВРАЗІЙСТВО - напрям суспільно-політичної думки Росії. Період формування - 20 - 30-ті рр. XX ст. Є. виникло у середовищі рос. еміграції, котра сприйняла Жовтневий переворот 1917 р. як своєрідну історичну помсту за насильницьку вестернізацію Росії у XVIII ст. Головні представники: економіст і географ Савицький, філософ та історик культури Флоровський, мистецтвознавець Сувчинський. Згодом до них приєдналися Г. Вернадський, Карсавін, Алексєєв, Франк та ін. Як опоненти Є. виступали Мілюков, Бердяєв, Кизеветтер, Струве. Є. намагалося визначити культурну та геополітичну приналежність Росії як цивілізації в контексті проблеми Заходу і Сходу у світовій історії. Всупереч рос. слов'янофілам, прихильники Є. вважали рос. суспільство переважно азійським, а не європейським. У центрі історіософської уваги Є. були духовно-цивілізаційні метаморфози рос. етносу у XIII - XV ст., коли Московія була складовою частиною Золотої Орди. Саме цей період, на думку прихильників Є., сформував фундаментальні особливості ідеалів, побутових стандартів, життєвих норм рос. народу. Є. заперечувало київські витоки московської державності, вбачаючи такі в імперії Чингіза. Віддаючи належне азійському корінню рос. культури і державності, Є. відстоювало ідею "неповної подібності" своєї країни до азійських політичних і культурних форм, наполягаючи на тому, що її характер є настільки самобутнім, що його не можна цілковито віднести ані до Європи, ані до Азії. Представники Є. сподівалися на порозуміння з комуністичним режимом СРСР на ґрунті боротьби із Заходом за допомогою азійських цивілізацій; деякі з них безпосередньо співпрацювали із спецслужбами Радянського Союзу. Прихильники Є., за винятком Савицького та Трубецького, не сприймали Україну як окрему культурно-історичну реальність. Є. втратило будь-який вплив у кін. 30-х рр. XX ст. У сучасній Росії відбувається "ренесанс" Є. Його представники: Дугін, Проханов, Гумільов та ін. Теоретичними речниками виступають ж. "Наш современник" та "Москва". Для ідеологів Є., Україна - малозначущий провінційний елемент рос. суперетносу та суперкультури. У неоєвразійських глобальних концепціях, що мають за мету відновлення імперської наддержави, Україна розглядається лише як пасивний об'єкт окультної змови "мондіалістів-атлантистів" проти Є. Європейський характер укр. духовності відкидається, натомість постулюється невід'ємне "Є." України. Усе питомо укр. розчиняється у безмежному євразійському космосі, але то є рос. космос, що не втрачає своєї етнічної визначеності і державницької москвоцентричної спадковості. Неоєвразійство, як і неослов'янофільство, дедалі більше виступає як чинник ідеологічного обслуговування рос. внутрішньої та зовнішньої політики.І. Лосєв
См. также в других словарях:
економічного ефекту показник — экономического эффекта показатель economic effect index *Nutzeffektskennziffer – перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь строк здійснення заходу: де Eз t економічний ефект заходів науково… … Гірничий енциклопедичний словник
Зализняк, Леонид Львович — Леонид Львович Зализняк Леонід Львович Залізняк Дата рожде … Википедия
північно-західний — а, е. Який міститься, проходить у напрямку північного заходу, на північний захід від чого небудь або на північному заході чогось, спрямований на північний захід … Український тлумачний словник
Витрати на виробництво (використання) продукції розраховується однаково: — Поточні витрати – витрати підприємства, які пов’язані з його виробничою діяльністю – виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг. До складу поточних витрат (Сtвр) включаються витрати, які визначаються згідно зі запровадженим у… … Гірничий енциклопедичний словник
де Ввр – величина витрат усіх ресурсів в t-му році (включаючи витрати на одержання супутніх результатів); С твр – поточні витрати при виробництві (використанні) продукції в t-му році без врахування амортизаційних відрахувань на реновацію; Ktвр – одночасові витрати при виробництві (використанні) прод — Поточні витрати – витрати підприємства, які пов’язані з його виробничою діяльністю – виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг. До складу поточних витрат (Сtвр) включаються витрати, які визначаються згідно зі запровадженим у… … Гірничий енциклопедичний словник
економічний ефект — экономический эффект economic effect *Wirtschaftseffekt, ökonomischer (wirtschaftlicher) Effekt – сумарна економія всіх виробничих ресурсів (живої праці, капітальних вкладень, інших ресурсів, а також часу), яку одержує виробництво в результаті… … Гірничий енциклопедичний словник